Росіяни показали свій цивільний Ан-2, який був обстріляний 26 листопада над нафтопереробним заводом “Газпром нефтехим Салават” у Башкирії. Тоді його прийняли за український БПЛА, що не дивно, бо це підприємство вже було під ударами українських далекобійних дронів у травні цього року, пише Defence Express.
І коли декілька днів тому над цим підприємством побачили Ан-2, то одразу по ньому вирішили гатити із зеніток та стрілецького озброєння, під підбадьорюючи крики росіян, зазначає портал.
Але в результаті Ан-2, який належить компанії “Лайт Эйр” та виконував плановий політ Уфа-Салават-Уфа для проведення аерофотозйомки, зміг вийти із зони вогню та здійснити екстрену посадку. А зараз вже з’явилось відео з його пошкодженнями.
A civilian Russian AN-2 that came under fire from Russian air defense while flying over an oil refinery in Bashkortostan (attached post).
The pilot miraculously survived, the bullets even passed through his clothes. https://t.co/JkOU5OhlBC pic.twitter.com/O8npWsga1d
— Special Kherson Cat 🐈🇺🇦 (@bayraktar_1love) November 29, 2024
“При цьому вони викликають доволі спірні емоції. З одного боку протиповітряна оборона цього віддаленого від України на 1400 км НПЗ показала доволі високий результат в ураженні повітряної цілі. Бо загалом у корпусі літака декілька десятків влучань з кулеметів різного калібру, а також діра в нижньому крилі від, вочевидь, 23-мм снаряда”, – пишуть аналітики.
Але попри доволі щільний обстріл жоден критично важливий вузол літака суттєвих пошкоджень не зазнав. Й навіть пробоїна у крилі не зачепила паливну систему, бо шість баків загальним об’ємом у 1200 літрів розміщуються у верхньому крилі.
І хоча, у будь-якому випадку, тут мова йде й про те, що екіпажу літака доволі сильно пощастило, Ан-2, створений видатним українським авіаконструктором Олегом Антоновим, знову довів свою надвисоку живучість. І зрештою це не так і дивно, бо він розроблявся одразу після Другої світової війни й призначався не лише для цивільної авіації.
Варто нагадати, що у 1948 році він був прийнятий на озброєння радянських повітряних сил. А досвід проєктування літаків з метою підвищення їх шансів на виживанням під зенітним вогнем на той час був накопичений просто величезний.
“При цьому саме цей масив досвіду та знань зараз об’єктивно повертає свою значимість через повторне активне поширення зенітних систем на основі малокаліберних автоматичних гармат та кулеметів. І тому при проєктуванні тих самих далекобійних дронів зовсім не зайвим буде здути пил з напрацювань 40-х років ще “доракетної ери””, – пише Defence Express.