Перспектива членства України в НАТО залишається невизначеною, і Київ натякає на готовність до укладання угоди за умови надання союзниками надійних гарантій безпеки.
Ідея введення західних військових сил в Україну, яка ще рік тому здавалася нездійсненною та надто ризикованою, знову стала предметом обговорень. Цьому сприяли труднощі, з якими стикається українська армія, а також заяви Дональда Трампа, який після повернення до Білого дому висловив бажання досягти припинення вогню з Росією “якнайшвидше”.
Про це пише Financial Times.
Перспектива членства України в НАТО залишається невизначеною, і Київ натякає на готовність до укладання угоди за умови надання союзниками надійних гарантій безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон рік тому озвучив подібну ідею, але тоді вона була відкинута як нереалістична.
Український президент Володимир Зеленський заявив, що для ефективного стримування Європа потребуватиме “мінімум 200 тисяч військових”. Однак ця цифра викликає сумніви через свою масштабність: вона перевищує навіть кількість військ, задіяних у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни. Натомість, як зазначають українські офіційні особи, реальнішим виглядає розгортання 40 000–50 000 іноземних військових для забезпечення безпеки вздовж 1000-кілометрової лінії фронту.
Обговорення цього питання тривають між Україною та західними союзниками. Очікується, що 3 лютого на неформальній зустрічі, організованій ЄС, британський прем’єр-міністр Кейр Стармер і генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорять можливу участь європейських сил у місії.
Ставлення до цієї ідеї залишається неоднозначним. Балтійські країни висловили підтримку такої місії за умови участі ширшої коаліції союзників. Польща виключила можливість відправки своїх військ, наголосивши, що подібна місія не повинна включати прикордонні держави НАТО.
Німеччина, зі свого боку, поки що демонструє обережність. Колишній канцлер Олаф Шольц виступав категорично проти розміщення німецьких військових в Україні. Його ймовірний наступник Фрідріх Мерц, лідер християнсько-демократичних партій, висловив підтримку Україні, але прямо не підтримав ідею введення військ.
Якою буде мета розміщення військ на місцях
Якщо раніше передбачалося, що європейські війська гратимуть допоміжну роль, то зараз дискусія зосереджена на їх потенційному використанні як миротворчих або стабілізаційних сил.
Коли минулого року президент Франції Еммануель Макрон вперше запропонував цю ініціативу, передбачалося, що війська можуть захищати критичну інфраструктуру, навчати українських солдатів, ремонтувати зброю або патрулювати кордони з Білоруссю. Це дозволило б значній частині 800-тисячної української армії зосередитися на фронтових операціях.
Проте переобрання Дональда Трампа на посаду президента США змінило пріоритети. Зараз акцент робиться на тому, як європейські війська можуть допомогти утримувати припинення вогню, яке Трамп прагне узгодити з Москвою. Такі сили мали б виконувати три ключові функції:
• демонструвати підтримку України з боку Заходу;
• стримувати Росію від подальшої агресії;
• забезпечувати європейський внесок у безпеку України, зменшуючи залежність від США.
Президент України Володимир Зеленський під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі наголосив, що Європа повинна діяти рішуче, щоб уникнути втрати своєї ролі в регіоні. “Якщо Європа не діятиме рішуче, континент може скотитися в неактуальність”, – сказав Зеленський, додавши, що поки незрозуміло, чи європейці відіграватимуть роль у можливих мирних переговорах.
Як може виглядати розгортання?
За словами Каміль Гранд, колишнього високопосадовця НАТО, стабілізаційні сили мають бути “достатньо сильними, щоб не стати легкою мішенню для Росії”, і водночас “достатньо великими, щоб не потребувати негайного підкріплення”. Попередні оцінки свідчать, що такі сили можуть налічувати близько 40 000 військових.
Імовірно, місію очолять Велика Британія, Франція та Нідерланди за участі країн Балтії та Північної Європи. НАТО, як організація, відіграватиме мінімальну роль у цій ініціативі, щоб уникнути ризику прямої ескалації з Росією. Утім, ЄС може використовувати ресурси НАТО для стратегічного планування за “форматом Берлін плюс”, як це було у миротворчих місіях у Боснії та Герцеговині.
Чи є приклади для такої місії?
Як зазначають експерти, це не буде традиційна миротворча операція ООН, де сили залишаються нейтральними та не мають права на застосування сили. Європейські війська явно стануть на бік України, але їхня роль буде скоріше “силами стримування” або “силами стабілізації”.
Схожими прикладами є:
• Південна Корея, де присутність американських військ забезпечує стабільність, тоді як бойові операції ведуть місцеві сили.
• КФОР у Косово, де місія НАТО підтримує мир, попри численні атаки з боку Сербії.
Ідея створення стабілізаційних сил для України залишається предметом обговорення. Хоча європейські країни розглядають цей крок як більш реальну альтернативу тривалому фінансуванню військової допомоги, конкретних рішень поки немає. Балтійські країни підтримують цю ініціативу, тоді як Польща та Німеччина демонструють стриманість. Подальші дискусії очікуються на зустрічах ЄС та НАТО у лютому.
Чи наважиться Захід на відправку військ в Україну? Думки розділилися
Питання введення західних військ в Україну залишається під великим питанням. Як зазначають експерти, така ініціатива залежить від досягнення мирного врегулювання з Росією, яке дозволить Україні зберегти суверенітет, контроль над територіями, сильну армію та демократичний устрій. Проте Москва може ніколи не погодитися на такі умови.
Досвід показує, що Росія неодноразово порушувала підписані нею угоди, зокрема Мінські домовленості, укладені після анексії Криму у 2014 році. Це ставить під сумнів надійність будь-якого потенційного договору.
Європейські лідери часто заявляють, що їхньою метою є побудова “сильнішої України”, яка зможе стримувати російські війська, завдаючи їм значних втрат, і підтримувати цей стан стільки, скільки буде потрібно. Проте відправлення військових у “гарячу війну” викликає серйозні побоювання щодо ескалації конфлікту.
Навіть якщо європейські уряди ухвалять рішення про розміщення військ, це може наштовхнутися на опір парламентів і громадян. США також можуть відмовитися від надання необхідної матеріально-технічної підтримки для такої операції.
Втім, ризики бездіяльності можуть перевищити ризики введення військ. Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер під час нещодавнього візиту до Києва наголосив: “Це стосується не лише суверенітету України. Якщо Росії вдасться здійснити агресію, це вплине на нас усіх дуже довго”.
На цьому тлі Захід стоїть перед складним вибором: чи ризикнути подальшою ескалацією, чи шукати альтернативні способи підтримки України в її боротьбі за суверенітет.
Читайте також:
- У РФ заявили про “вікно можливостей” після приходу Трампа: що це означає
- Трамп доручив своєму спецпредставнику закінчити війну: WSJ оцінило можливості Келлога
- Трамп замислився про санкції проти РФ, якщо Путін ухилятиметься від перемовин
Реклама
Новини партнерів
Реклама
Повʼязані теми:
миротворці війна
Більше по темі миротворці
Зеленський повідомив, скільки миротворців потрібно Україні, щоб запобігти новому нападу Росії
Дата публікації23:41, 21.01.25Перегляди 5267
Стала відома причина, чому миротворці не зможуть бути введені до України
Дата публікації12:44, 21.01.25Перегляди 1790
Розгортання іноземних військ в Україні: розкрито три сценарії
Дата публікації00:08, 17.01.25Перегляди 2823 Дата публікації10:22, 23.01.25Перегляди 40 Поділитись:FacebookTwitterWhatsAppTelegramViberСкопіювати посиланняРеклама
Цікавинки
Цікaвинки
Компанія таємно знімала працівників у туалеті та розміщувала світлини на "стіні ганьби" – фото
Дата публікації09:37, 23.01.25Перегляди 1331 Цікaвинки
Ви мрійник чи реаліст: тест із чорними котами розповість про вас усе
Дата публікації23:29, 22.01.25Перегляди 1352 Цікaвинки
101-річна жінка розсекретила дивовижні звички, які допомогли їй прожити так довго – фото
Дата публікації17:29, 22.01.25Перегляди 6962
В тренді
Чоловік ночував у ТЦК, але військові частини відмовлялись брати його на службу: що він робив
Дата публікації11:29, 22.01.25Перегляди 127к
Чи зупинена в Україні мобілізація 50-річних чоловіків: адвокат відповів
Дата публікації07:32, 22.01.25Перегляди 94к
На інавгурації Трампа з Керрі Андервуд стався неприємний конфуз: співачка була в істериці
Дата публікації22:24, 21.01.25Перегляди 92к
Волкер пояснив, чи допоможе дзвінок Трампа до Путіна зупинити війну в Україні
Дата публікації09:42, 22.01.25Перегляди 87к
Коли починається Новий 2025 рік за китайським календарем: як святкують у Піднебесній
Дата публікації16:24, 22.01.25Перегляди 56к
Астрологиня назвала знаки зодіаку, життя яких кардинально зміниться 2025 року
Дата публікації10:00, 22.01.25Перегляди 55к Реклама
Стрічка новин
Росіяни вчергове розстріляли шістьох українських військовополонених – соцмережі
Дата публікації10:29, 23.01.25Перегляди 9
Яким буде курс долара цього тижня: прогноз банкіра
Дата публікації10:28, 23.01.25Перегляди 7622
Мірошниченко віддав 3-річного сина на гімнастику і показав його перше заняття професійним спортом
Дата публікації10:21, 23.01.25Перегляди 69
Єменські хусити звільнили з полону українських моряків: деталі від МЗС
Дата публікації10:18, 23.01.25Перегляди 166
Напав з ножем на працівника ДБР: в Києві затримали чоловіка
Дата публікації10:18, 23.01.25Перегляди 121 Реклама
В Запоріжжі зросла кількість постраждалих від ворожої атаки: Зеленський відреагував
Дата публікації10:16, 23.01.25Перегляди 140
Знаки від померлих: як згідно з народними прикметами вони дають про себе знати
Дата публікації10:14, 23.01.25Перегляди 224
Хатіко із Запоріжжя: пес не відходить від тіла загиблого від ракети господаря (відео)
Дата публікації10:08, 23.01.25Перегляди 475
Кокосова олія: чим вона корисна для волосся та шкіри
Дата публікації10:05, 23.01.25Перегляди 204
Вночі РФ атакувала Україну балістикою та дронами: скільки цілей вдалось збити і де є "прильоти"
Дата публікації10:02, 23.01.25Перегляди 1005